АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО Тема №2: Здійснення руйнувань. Заняття №1: Вибухові роботи.
1. Вивчити класифікацію і основні характеристики вибухових речовин, способів і засобів вибуху. 2. Навчитись розраховувати вагу заряду для підриву різноманітних об'єктів. МЕТА ЗАНЯТТЯ: 2
1. Класифікація вибухових речовин. 2. Способи вибуху. 3. Підривання об'єктів вогневим способом. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 3
Мілютін В.А., Барткевич А.А., Вибухові речовини: Навчальний посібник. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 158с. Додаткова література: Рекомендована література: ЛІТЕРАТУРА 4 Руководство по подрывным работам.-М.: Воениздат, 1969.- С.3-130.
5 Завдання, які виконуються з використанням вибухових речовин: швидке руйнування (підривання) об'єктів; пророблення проходів в інженерних загородженнях, завалах вогневим способом; знищення боєприпасів, що не вибухнули; розробка мерзлих і скельних ґрунтів; влаштування майн, під час обладнання переправ на замерзлих водних перешкодах; ведення робіт щодо захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу І НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ ВИБУХОВІ РОБОТИ
І НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ 6 ВИБУХОМ називають процес швидкого фізичного або хімічного перетворення речовини, що супроводжується переходом його потенціальної енергії в механічну роботу.
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ 7 Вибухові речовини (ВР) - це хімічні сполуки, які під впливом певних зовнішніх дій здатні до миттєвого хімічного перетворення з утворенням великої кількості газів, що мають високий тиск і високу температуру. Гази, які розширюються, проводять механічну роботу.
ІНІЦІЮВАННЯ 8 - механічним (удар, наколювання, тертя); - вогневим (іскра, полум’я, нагрівання); - підривом іншого заряду ВР (підрив капсуль-детонатора або зосередженого заряду). - електричним (нагрівання, іскровий розряд); - хімічним (реакція з інтенсивним виділенням тепла); Способи :
КЛАСИФІКАЦИЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН 9 Ініціюючі Бризантні Метальні підвищеної потужності нормальної потужності димний порох гримуча ртуть азид свинцю тенерес (ТНРС) ТЕН гексоген тетрил тротил пікринова кислота Пластит (ПВВ-4) амоніти дінамони амонали пониженої потужності бездимний порох
КЛАСИФІКАЦИЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН 10 Характеристики вибухових речовин чутливість до зовнішніх дій швидкість детонації енергія (теплота) вибухового перетворення застосовуються в якості метального засобу. Ініціюючі Бризантні Метальні Вибухові речовини застосовуються в якості основного заряду. бризантність (дроблення) фугасність (працездатність) призначені для підриву бризантних вибухових речовин. Застосовуються для спорядження засобів ініціювання.
11 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (ініціюючі): Гримуча ртуть - мілкокристалічна сипуча речовина білого або сірого кольору. Вона ядовита погано розчиняється у воді. До удару, тертя і теплових дій гримуча ртуть найбільш чутлива, порівнюючи з іншими представниками ініціюючих вибухових речовин. Швидкість детонації 4850 м/сек. Азид свинцю - мілкокристалічна речовина білого кольору. До удару, тертя і теплових дій менш чутлива, чим гримуча ртуть. Швидкість детонації 4800 м/сек. Тенерес (ТНРС ) - мілкокристалічна несипуча речовина темно-жовтого кольору. До удару чутливість менша ніж у гримучої ртуті і азиду свинцю. До тертя займає середнє місце між ними. Швидкість детонації 5000 м/сек.
12 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (брізантні – підвищеної потужності): ТЕН - кристалічна речовина білого кольору. Вибухає від будь-якої ініціюючої чи бризантної вибухової речовини. Швидкість детонації 8400 м/сек. Застосовується для виготовлення капсулів-детонаторів та детонуючих шнурів. ТЕН
13 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (брізантні – підвищеної потужності): Гексоген - мілкокристалічна речовина білого кольору, без смаку та запаху. Вибухає від будь-якої ініціюючої чи бризантної вибухової речовини. Швидкість детонації 8380 м/сек. Застосовується для спорядження різних боєприпасів та в якості компоненту пластичних вибухових речовин. ГЕКСОГЕН
14 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (брізантні – підвищеної потужності): Тетрил - кристалічна речовина жовтого кольору, солонувата на смак, без запаху. Вибухає від будь-якої ініціюючої чи бризантної вибухової речовини. Швидкість детонації 7700 м/сек.
15 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (брізантні – нормальної потужності): Пластид-4 - однорідна пластична речовина, світло-кремового кольору. До удару, тертя і теплової дії тротил малочутливий. Пластид-4 поступає у війська у вигляді брикетів 70х70х145 мм, вагою 1 кг. Пікринова кислота - мілкокристалічна речовина жовтого кольору, гіркувата на смак. До удару, тертя і теплової дії пікринова кислота більш чутливіша за тротил. Швидкість детонації 7200 м/сек. Тротил - кристалічна речовина світло-коричневого кольору, гіркувата на смак. До удару, тертя і теплової дії тротил малочутливий. Він детонує від капсуля-детонатора. Для проведення підривних робіт тротил застосовується у вигляді тротилових шашок: великих - 50х50х100 мм, вагою 400 г; малих - 25х50х100 мм, вагою 200 г; бурових (циліндричних) - довжиною 70 мм, діаметром - 30 мм, вагою 75 г. Швидкість детонації 6990 м/сек.
16 ТРОТИЛОВІ ШАШКИ:
17 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (брізантні – пониженої потужності): АМІАЧНОСЕЛІТРОВІ ВР амоніти дінамони амонали Амонали - вибухова речовина, основу якої складає амоніти і дінамони з примусом порошкоутворюючого алюмінію. Амоніти - вибухова речовина, основу якої складає аміачна селітра та тротил від 20-40%. Дінамони - вибухова речовина, основу якої складає аміачна селітра та паливні добавки (соснова кора, торф тощо).
18 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН (метальні): Димний порох - використовується для виготовлення вистрілювальних зарядів в осколкових і сигнальних мінах, а також для виготовлення вогнепровідного шнура та запалювачів реактивних зарядів. Це суміш калієвої селітри 75%, древесного вугілля 15% і сірки 10%. Димний порох поділяється на мілко зернистий і велико зернистий Бездимний порох - використовується для виготовлення зарядів, які застосовуються в різноманітних реактивно-метальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.
19 ІІ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: СПОСОБИ ПІДРИВАННЯ: вогневий електричний механічний хімічний Засоби підривання капсулі-детонатори електродетонатори вогнепроводні шнури запалюючий (тліючий) гніт детонуючі шнури Механічний і хімічний способи вибуху застосовуються в підривниках мін. Під час проведення підривних робіт ці способи не застосовуються
20 ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБУХУ: Капсуль-детонатор - призначений для виготовлення запалювальних трубок, за допомогою яких проходить ініціювання заряду вибухової речовини. а - № 8-А;б - № 8-М; 1 - гільза; 2 - чашечка; 3 - ТНРС; 4 - азид свинцю; 5 - тетрил (тен або гексоген); 6 - шовкова сітка; 7 - гримуча ртуть.
21 ХАРАКТЕСТИКИ КАПСУЛІВ - ДЕТОНАТОРІВ: Найменування капсулів-детонаторів Матеріал гільзи Найменування складових частин заряду Вага ВР, г Діаметр гільзи, мм Довжина гільзи, мм Відстань від відкритого кінця гільзи до поверхні чашечки, мм зовнішній внутрішній № 8-А Алюміній Тенерес Азид свинцю Тетрил, тен чи гексоген 0,10 0,20 1,02 6,8 - 7,05 6,3 - 6,5 45,5 - 48,5 17,0 – 23,0 № 8-М № 8-С № 8-Б Мідь Сталь Папір Гримуча ртуть Тетрил, тен чи гексоген Те саме 0,50 1,02 6,8 - 7,05 7,0 - 7,2 7,35 – 7,65 6,3 - 6,5 6,3 - 6,5 6,3 - 6,5 47,0 – 51,0 47,0 – 51,0 47,0 – 51,0 17,0 – 23,0 17,0 – 23,0 17,0 – 23,0
22 МІРИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПОВОДЖЕННЯ З КАПСУЛЯМИ - ДЕТОНАТОРАМИ: Капсулі-детонатори підриваються: від пучка іскор вогнепровідного шнура; від вогню електроспалахувача; від вибуху детонуючого шнура. КД потребують обережного поводження з ними, оскільки вони можуть підірватися від удару, тертя, нагрівання. КД слід оберігати від вологи та зберігати у сухих місцях окремо від ВР. КД вважаються непридатними при наявності: тріщин та пом’ятостей на гільзі; опудреності стінок гільзи ініціюючою речовиною; окислення у вигляді великих плям або суцільного нальоту на гільзах.
23 ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБУХУ: Вогнепровідний шнур призначений для збудження вибуху капсуля-детонатора в запалювальній трубці. Він складається з порохової серцевини з однією направляючою ниткою в середині та ряду внутрішніх і зовнішніх обплетень та оболонок. Вогнепровідний шнур зберігається на складах в бухтах довжиною 10 м. Швидкість горіння шнура 1см/сек. Виготовляється вогнепровідний шнур трьох видів: 1. В пластиковій оболонці ( ОШП ) сірувато-білого кольору; 2. Подвійний асфальтний ( ОШДА ) темно-сірого кольору; 3. Асфальтний ( ОША ) темно-сірого кольору. Вогнепровідний шнур ОШДА Вогнепровідний шнур ОШП
24 ЗБЕРІГАННЯ ВОГНЕПРОВІДНОГО ШНУРА : При застосуванні ВШ на морозі потрібно уникати перегинання шнура, оскільки це може привести до його ламання. Перед застосуванням ВШ оглядають і, якщо на поверхні його оболонки виявляються тріщини, переломи, сліди підмочування та інші пошкодження, то такий шнур вважається непридатним до використання. Кінці шнура в бухті довжиною по 15 см відрізають. вологи, спеки; контакту з мастилами, жирами, бензином або керосином; механічних впливів, які можуть пошкодити оболонку або порушити цілісність порохової серцевини. Зберігати вогнепровідний шнур потрібно в сухих прохолодних місцях і захищати від:
25 ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ТРУБКИ: ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ТРУБКИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАСТУПНИМ ЧИНОМ: гострим чистим ножем на дерев’яній підкладці відрізають під прямим кутом шматок вогнепровідного шнура необхідної довжини; достають із коробки капсуль-детонатор та перевіряють його на придатність шляхом огляду; обрізаний під прямим кутом кінець вогнепровідного шнура (2) обережно вводять у гільзу капсуля-детонатора (1) до упору в чашечку (а, б, в) ; Шнур повинен входити в гільзу легко, без натискування та обертання, які можуть призвести до вибуху КД.
26 ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ТРУБКИ: для закріплення капсуля-детонатора на вогнепровідному шнурі необхідно обтиснути його за допомогою спеціального обтискача. Обтискати КД дозволяється тільки спеціальним обтискачем. Якщо обтискача немає, то кінець вогнепровідного шнура, який вставляється у капсуль-детонатор, необхідно обгорнути ізоляційною стрічкою або папером так, щоб шнур не випадав з гільзи під дією власної ваги.
27 ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ТРУБКИ: запалювальним (тліючим) гнітом; звичайними сірниками або сірниками підривника (тліючим); вогнепровідним шнуром з насічками, який горить. Запалювання запалювальної трубки здійснюється: Перед запалюванням запалювальної трубки вільний кінець вогнепровідного шнура для більшого оголення порохової серцевини та поліпшення умов запалювання обрізають під кутом у 45°. З метою збереження порохової серцевини та забезпечення її надійного запалювання, обрізання шнура має здійснюватися після того, як запалювальна трубка буде вставлена у заряд вибухової речовини.
28 ЗАПАЛЮВАЛЬНІ ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: ЗАПАЛЮВАЛЬН І ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ : Класифікація запалювальних трубок промислового виготовлення ЗТП - 50; ЗТП - 150; ЗТП - 300. Виготовляються: з терочним запалювачем з механічним запалювачем Характеристика запалювальних трубок
29 ЗАПАЛЮВАЛЬНІ ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: Запалювальна трубка з тертковим запальником: а – загальний вигляд; б – розріз; 1 – вогнепровідний шнур; 2 – капсуль-детонатор №8-А; 3 – ніпель; 4 – корпус; 5 – трубка; 6 – тертковий капсуль-запалювач ; 7 – тертка; 8 – гільза; 9 – пробка; 10 – капронова нитка; 11 – алюмінієва муфточка з цифрою, що вказує час сповільнення в секундах
30 ЗАПАЛЮВАЛЬНІ ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: При застосуванні запалювальної трубки з тертковим спалахувачем необхідно: вкрутити КД № 8-А у запальне гніздо заряду; викрутити пробку терткового спалахувача; тримаючи спалахувач лівою рукою за корпус, правою висмикнути пробку з терткою, при цьому запалюється тертковий спалахувач, який запалює вогнепровідний шнур. На вогневому шнурі запалювальної трубки закріплена алюмінієва муфточка з цифрами, які вказують час сповільнення в секундах (50; 150; 300).
31 ЗАПАЛЮВАЛЬНІ ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: Запалювальна трубка з механічним запалювачем: а – загальний вигляд; б – розріз; 1 – капсуль-детонатор №8-А; 2 – ніпель; 3 – алюмінієва муфточка з цифрою, що вказує час сповільнення в секундах; 4 – вогнепровідний шнур; 5 – запалювальний вузол; 6 – корпус; 7 – ударник; 8 – пружина; 9 – чека з кільцем
32 ЗАПАЛЮВАЛЬНІ ТРУБКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: На торці корпусу спалахувача є два прорізи – глибокий та мілкий. Глибокий призначений для встановлення чеки у запобіжне положення, при цьому чека за кільце не висмикується. У мілку прорізь чека переводиться перед застосуванням ЗТ, з нього чека легко висмикується за кільце. Перед застосуванням ЗТ з механічним спалахувачем необхідно: впевнитись, що чека знаходиться у глибокому прорізі; вкрутити спалахувач на ніпель запалювального вузла ЗТ; вкрутити КД у запальне гніздо заряду; підняти та обертом на 90° переставити чеку з глибокого прорізу у мілкий; тримаючи спалахувач лівою рукою за корпус, правою рукою висмикнути чеку за кільце (шток спалахувача при цьому направляти від себе).
33 ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР: Детонуючий шнур призначений для здійснення одночасного підриву декількох зарядів, а також для безкапсульного підривання зарядів ВР, закладених в важкодоступних місцях. ДШ складається з серцевини – бризантної ВР (тена) (1) з двома направляючими нитками (3) та ряду внутрішніх та зовнішніх опліток (2), які покриті вологоізолюючою оболонкою. В залежності від виду вологоізолюючої оболонки, у військах застосовуються марки ДШ-Б та ДШ-В.
34 ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕТОНУЮЧИХ ШНУРІВ: Характеристики Найменування детонуючого шнура ДШ-Б ДШ-В Оболонка шнура Шар вологоізолюючої мастики, зверху повита червоними нитками Пластикат Колір оболонки Червоний Діаметр, мм 5-6 Швидкість детонації, м/с Не менше 6500 Вага ВР, г/погон. м 12,5 13 У разі перебування під водою детонує протягом, год Не більше 10 До 24
35 ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР: Підривання зарядів детонуючим шнуром. Мережі з детонуючого шнура. ДШ необхідно оберігати від: механічних пошкоджень; впливу вологи; дії вогню. ДШ підривається: запалювальною трубкою; зарядом ВР; електродетонатором (ЕДП). ДШ відрізають чистим гострим ножем на дерев’яній підкладці, попередньо розгорнувши всю бухту або її частину таким чином, щоб від місця відрізу до нерозгорнутої частини було не менше 10 м. Після кожного відрізання слід очищувати залишки шнура з підкладки та ножа. Відрізати ДШ, вставлений у КД, заборонено.
36 ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР: Однією запалювальною трубкою або одним ЕДП можливо підірвати до 6 кінців ДШ (б); при більшій кількості кінців їх фіксують на тротиловій шашці, яка підривається ЗТ або ЕДП (в). Кінці ДШ, які підриваються щільно фіксуються по всій довжині КД (а) запалювальної трубки, ЕДП (б) або шашки ВР (в). На кінцях відрізків ДШ, які вставляються у заряди, що підриваються, мають бути КД; останні надіваються на ДШ та закріплюються на них таким самим чином як і на ВШ під час виготовлення ЗТ.
37 ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР: З’єднання двох кінців ДШ між собою називається зростком. Зростки здійснюються: в накладку (а); прямим вузлом (б); подвійною петлею (в). Останні два зростки потрібно затягувати туго, але обережно, щоб не пошкодити серцевину шнура.
38 ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР: З’єднання кількох відрізків ДШ для одночасного підривання групи зарядів називається мережею. Мережі ДШ бувають трьох видів: послідовні; паралельні; змішані. Для забезпечення успіху вибуху в послідовних та змішаних мережах застосовують замикаючий шнур, тобто крайні заряди також з’єднують між собою відрізком ДШ. Відрізки шнура, що з’єднують окремі заряди повинні мати капсуля-детонатори на обох кінцях.
39 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Під час вибухових робіт необхідний суворий порядок і точне виконання відповідних вказівок РПР-69 по вибухових роботах: - всі особи, що призначаються для проведення робіт, повинні знати ВР, засоби підривання, їх властивості і правила поводження з ними, а також правила і порядок виконання майбутніх робіт і необхідні заходи безпеки; - на кожну окрему роботу в якості керівника (старшого) призначається офіцер або сержант, що відповідає за успіх вибуху і правильне ведення робіт; - кожен солдат підрозділу (розрахунку), що веде вибухові роботи, повинен твердо знати, що йому потрібно робити і в якій послідовності; - всі дії повинні проводитися за командою і сигналом керівника робіт (старшого); - сигнали повинні різко відрізнятися один від одного, і весь особовий склад, що бере участь у вибухових роботах, повинен добре їх знати; - місце вибуху повинно бути оточено постами, які слід віддаляти на безпечну відстань; оточення виставляється і знімається спеціальними розвідними, підпорядкованими керівнику робіт (старшому);
40 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Заходи безпеки при вогневому способі підривання: - для відкрито розташованих людей безпечними є наступні відстані: при вибусі зарядів до 10 кг без оболонок: у повітрі ……….. ………………………………………….………..….….. 50 м на ґрунті. ………………………………………………………….…..…... 100 м при підриванні льоду підводними зарядами…………………………… 100 м при підриванні дерева ………………………………………………......…... 150 м при підриванні ґрунту на викид у відповідності із ст. 162 РПР-69 при підриванні цеглини, каменя, бетону і залізобетону ………...... 350 м при підриванні відкрито розташованих металевих конструкцій.. 500 м - при знищенні боєприпасів і при використанні їх як зарядів у відповідності із ст. 357 РПР-69: - місця і відстані, на які потрібно відводити людей і виставляти очеплення на час вибуху, вказуються керівником робіт (старшим); - початок і припинення роботи визначаються відповідною усною командою або сигналом керівника робіт (старшого);
41 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Заходи безпеки при вогневому способі підривання: - сигнали подаються (за допомогою свистка, ріжка, сирени, ракет) у наступному порядку: а) перший сигнал "Приготуватися" ; б) другий сигнал "Вогонь" ; в) третій сигнал "Відходь" (тільки при вогневому способі); г) четвертий сигнал "Відбій" (подається після огляду місць вибуху керівником робіт); - особи, не зайняті безпосередньо при проведенні вибухових робіт, а також сторонні особи на місця робіт не допускаються; - ВР, засоби підривання і готові заряди на місці проведення робіт охороняються вартовим; - капсуль-детонатори, запалювальні трубки і електродетонатори зберігаються окремо від ВР і готових зарядів, окремо від місця проведення робіт; - ВР і засоби підривання можуть видаватися з польового складу підривникам тільки за наказом керівника робіт (старшого); - зберігати і переносити до місця робіт отримані з польового складу капсуль-детонатори, електродетонатори і запалювальні трубки, як вказано в додатку 1;
42 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: - у зовнішні заряди капсуль-детонатори і електродетонатори вставляються після закріплення зарядів на предметах, що підриваються, і лише безпосередньо перед проведенням вибуху; - забороняється проводити роботи з ВР і засобами підривання в житлових приміщеннях; курити; розводити вогонь і розпалювати багаття ближче 100 м від місця виконання робіт; - при підриванні тих або інших предметів зовнішніми зарядами відходити на безпечні відстані у той бік, з якого розташовані заряди; - при проведенні вибухів у тунелях, шахтах, котлованах тощо, входити в них можна тільки після ретельного провітрювання або примусового продування; - до зарядів, що відмовили (що не вибухнули), підходити не більше, ніж одній людині, і лише після закінчення певного проміжку часу, встановленого ст. 392-394 (РПР-69); - при відході з місця робіт всі невитрачені ВР і засоби підривання повинні бути здані| на польовий склад; засоби, не придатні для подальшого використання, знищуються на місці робіт.
43 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Заходи безпеки при вогневому способі підривання: отримавши ВШ, пересвідчитись у нормальній швидкості його горіння; час горіння ЗТ промислового виробництва визначати за закріпленими на них муфточками з цифрами; вести суворий облік запалювальних трубок і капсулів-детонаторів та видавати їх тільки перед встановленням в заряди ; вести підрахунок зарядів, що вибухають з метою перевірити, чи не було відказів; до зарядів, що відказали, підходити не раніше, ніж через 15 хвилин від очікуваного моменту вибуху; при підході до них спостерігати чи немає ознак горіння шнура або самих зарядів; при підриванні зарядів запалювальними трубками кількість підривників для їх запалювання визначати в залежності від відстаней між зарядами, дистанції відходу та часу горіння запалювальних трубок; одній людині запалювати більше 5 трубок не дозволяється; перед запалюванням запалювальних трубок подавати команди (сигнал) “Приготуватися”, за якою підривники стають біля зарядів і готуються до запалювання;
44 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Заходи безпеки при вогневому способі підривання: запалювання здійснювати за командою (сигналом) “Вогонь” або за особливим розпорядженням керівника робіт; відхід після запалювання проводити за командою (сигналом) “Відходь” ; відходити по цій команді (сигналу) повинні всі підривники, в тому числі і ті, які не встигли запалити трубки ; момент подачі команди (сигналу) “Відходь” керівник робіт визначає за годинником чи по закінченню горіння контрольного відрізку ВШ, що запалюється ним одночасно з подачею команди «Вогонь» ; контрольні відрізки ВШ робити коротше ЗТ на стільки сантиметрів, скільки секунд необхідно для відходу підривників на безпечну відстань чи в укриття; підривникам, що запалюють трубки індивідуально, впевнившись в горінні трубки, відходити самостійно, не чекаючи команди на відхід; вогнепровідний шнур, який затух повторно не підпалювати.
45 ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ: Заходи безпеки при вогневому способі підривання: під час проведення підготовчих робіт ДШ повинен знаходитись у затінку; мережі ДШ, які тривалий час знаходились під впливом сонячного проміння не можуть використовуватися повторно та підлягають знищенню ; якщо заряди, з’єднані ДШ відмовили, то підходити до них дозволяється тільки одній особі і не раніше ніж через 15 хвилин; при наближені до зарядів, які відмовили необхідно перевіряти відсутність ознак горіння ДШ та власне зарядів; при наявності таких ознак підходити до зарядів забороняється; під час підривання групи зарядів, які з’єднані ДШ, перевірку результатів вибуху проводити тільки одній людині; прокладка мереж ДШ на об’єктах, що підриваються має здійснюватися із врахуванням забезпечення захисту шнура від світлової дії ядерного вибуху.
Вивчити класифікацію вибухових речовин та способів вибуху. заходи безпеки при підривних роботах. 2. Законспектувати в зошити порядок виготовлення запалювальної трубки Вивчити заходи безпеки під час проведення вибухових робіт. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: 46
АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО Тема №3: Здійснення руйнувань. Заняття №1: Вибухові роботи.
