Бендина Оксана Студентки 306-ФКбс Науковий керівник: к.е.н., доц. Лапішко З. Я.
Метою дослідження є аналіз певних економічних показників вітчизняної економіки в докризовий період та виявлення факторів, що ідентифікують зародження фінансової кризи Відповідно до мети поставлено такі завдання: проаналізувати макроекономічні показники, зміна яких може вплинути на виникнення фінансової кризи; з’ясувати та обґрунтувати індикатори, за допомогою яких можна передбачити зародження фінансової кризи в Україні; запропонувати можливості попередження кризи в Україні
Основними причинами кризи в Україні 2008 році є: - «іпотечна криза в США; - значне зростання обсягів зовнішньої заборгованості приватного сектору; - невиправдано високий рівень доларизації та значні зобов’язання банків в іноземній валюті; - виникнення дисбалансу між попитом і пропозицією іноземної валюти на міжбанківському ринку, що зумовило зниження курсу гривні; -неадекватна і неефективна валютно-курсова політика.
Основними причин кризи в Україні 2008 році є: - неконтрольоване зростання імпорту в Україну; - розгортання кризи ліквідності в банківській системі України; - зростання недовіри інвесторів до фінансової системи України; - тривала політична криза в нашій державі через протистояння гілок влади; - неспроможність Національного Банку забезпечити стабільний курс національної валюти.
У світовій практиці є низка методів, які дозволяють успішно вирішувати завдання пов’язані з аналізом причин та передбаченням фінансових криз. Одним з таких методів є метод сигналів запропонований групою авторів - Г. Камінські, С. Лізондо, який став найпоширенішим при ідентифікації факторів кризи.
№ Індикатори, які аналізувалися в роботі Їх актуальність в кризі 2008 року Проявились Не проявились 1. Обсяги золотовалютних резервів (їх зменшення приблизно а 15 місяців до початку кризи) Не проявився 2. Відношення бюджетного дефіциту до ВВП Не проявився 3. Відношення зовнішній борг до ВВП Проявився 4. Відношення: золотовалютних резервів до грошова маса Не проявився 5. Зміна спред депозитних і кредитних процентних ставок Проявився 6. Обсяги імпорту, перед кризою повинні збільшуватись за 16 місяців до кризи. Не проявився 7. Обсяги експорту, які перед кризою повинні зменшуватися за 16 місяців до кризи. Не проявився 8. Відношення сальдо поточного платіжного балансу до ВВП Проявився 9. Співвідношення золотовалютних резервів до курсу долара та зовнішнього боргу Не проявився Індикатори кризи які проявилися, або не проявилися підчас фінансової кризи 2008 року.
Динаміка спреду кредитних і депозитних ставок 2005-2009рр.
Динаміка відношення сальдо платіжного балансу до ВВП 2001-2012рр.
У процесі дослідження встановлено, що суттєво проявилися в період кризи 2008 року: - стабільне збільшення відношення зовнішнього боргу до ВВП; - різке падіння спреду кредитних і депозитних ставок за 15-18 місяців до початку кризи; - від’ємне значення відношення сальда платіжного балансу до ВВП, за 15-17 місяців до кризи.
Аналіз засвідчив, що кризі 2008 року не передували: стабільного зменшення відношення бюджетного дефіциту до ВВП; збільшення обсягів імпорту та зменшення обсягів експорту за 16 місяців до кризи ; стабільного зменшення відношення золотовалютних резервів до грошової маси за 13 місяців до кризи ; зменшення обсягів золотовалютних резервів за 15 місяців до кризи.
У третьому розділі ми дали рекомендації щодо можливості попередження фінансових криз.
Звіт про фінансову стабільність зазвичай є окремим змістовним документом, який містить глибокий аналіз: ризиків та вразливостей фінансової системи; каналів, через які ризики впливають на фінансову систему; тенденцій та можливих сценаріїв розвитку; набір рекомендацій щодо запобігання негативному впливу ризиків на фінансову систему та рекомендації з питань підвищення стійкості фінансової системи до впливу зовнішніх шоків.
Переваги публікації звітів про фінансову стабільність можна віднести: - вдосконалення розуміння економічного середовища; - попередження фінансових установ та учасників фінансових ринків щодо наслідків їх спільних дій; - можливість стимулювати дії з боку законодавчих органів влади та органів виконавчої гілки задля прийняття рішень, які упереджуватимуть чи пом’якшуватимуть системні ризики; - формування громадської підтримки заходів у сфері забезпечення фінансової стабільності; - покращення репутації країни на міжнародних фінансових ринках.
