АНДЕРСЕН, ГАНС - ХРИСТИЯН ( Andersen, Hans Christian ) ( 1805-1875 ), дитячий казкар, автор понад 400 казок, поет, письменник, драматург, автор мемуарних нарисів Казка мого життя ( Mit livs eventir ). Народився 2 квітня 1805 в місті Оденсе на острові Фюн.
Сім'я була невелика: батько - Ханс Крістіан Андерсен - старший - башмачник, мати - Анн-Марі - прачка. І був у них хлопчик - худенький, миршавий, з прозорими блакитними очима
Мати мріяла, щоб син став щасливим кравцем, і навчила його шити, кроїти і штопати. Батько вважався невезучим шевцем і теслею. Найбільше йому подобалося майструвати дитячі іграшки « з чого підвернеться », захоплено виспівувати пісні, читати синові казки з Тисячі і однієї ночі і розігрувати з ним сцени з комедій данського драматурга Гольберга. Назавжди вразив уяву Андерсена і його божевільний, доброзичливий дід, великий умілець вирізати з дерева фігурки невідомих крилатих звірів і людей із пташиними головами. Його бабуся по материнській лінії працювала в госпіталі для душевнохворих, де маленький Андерсен проводив довгі години і з захопленням слухав розповіді мешканців лікарні. Під кінець життя він написав: « Мене зробили письменником пісні батька й мови божевільних ». Не встигнувши записати сина в міську школу, батьки віддали його на навчання до вдови перчаточника, але після першої прочуханки він взяв свій буквар і гордо пішов. Завдяки спектаклю Абелліно - страшний бандит, який показувала в Оденсе Копенгагенська трупа, Андерсен полюбив театр. Три місяці з допомогою батька, який сколотив йому спеціальний ящик для представлення, він придумував свою першу п'єсу, вирізаючи з чурбачков лялькових артистів, шив костюми з клаптиків, навчався водити на мотузочках своїх персонажів.
Батьки казкаря були різного складу люді.Мати бездоганно дбала про чоловіка і дитину. Батько відрізнявся живим розумом і охоче пішов би вчитися, але через бідність змушений був задовольнятися долею шевця. Але якими б різними не було подружжя, вони добре уживалися, і Ганс Крістіан не помічав ніяких серйозних конфліктів
З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і знущання дітей. У 1816 помер батько Ганса Крістіана і хлопчикові довелося самому заробляти собі на прожиття. У 1819, купивши перші чоботи на зароблені гроші, Ганс Крістіан відправився у Копенгаген. Там він вивчав літературу, данську, німецьку і латинську мови, відвідував уроки у балетній школі.
Щоб прогодувати себе письменник вже у віці десяти років працював підмайстром у ткача, потім у кравця. Пізніше Ганс працював на сигаретній фабриці. У 1827 році Андерсен завершив навчання, але до кінця життя він робив безліч граматичних помилок. У 1828 році Ганс Андерсен вступає до університету. У цьому ж році друкується його перша книга «Подорож пішки від Гальменского каналу до острова Амагер ». У 1830 році написана п'єса «Любов на Ніколаєвої вежі». У 1831 році виходить роман Ханса Крістіана Андерсена «Колійні тіні».
В1833 році Ганс Християн подорожує Європою. У цей час він пише: поему « Агнета і моряк », казку - повість « Ледяніца » ; в Італії починає роман « Імпровізатор ».
У період з 1835 - 1837 роки - видані « Казки, розказані для дітей », куди увійшли «Кресало », «Русалонька», «Принцеса на горошині ». У 1840 -х роках написані ряд казок і новел, які Ганс Андерсен видав у збірниках «Казки ». Туди входять твори : «Книга картин без картин », « Свинопас », « Соловей », « Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка», «Дівчинка з сірниками », «Тінь», «Мати» та інші. У цей же період Андерсен стає відомий як драматург. Театри ставлять його п'єси « Мулат », « Первісток », «Мрії короля », «Дорожче перлів і злата ».
Казки були різні. Були перекази і переробки народних - "Маленький Клаус і Великий Клаус ", "Дорожній товариш", "Дикі лебеді", "Русалонька" і " Свинопас ". Були казки, засновані на датських народних повір'ях, " Лелеки ", "Райський сад", " Оле- Лукойлі". Були й такі, де використовувався сюжет казок інших народів, - " Недобрий хлопчик", " Нове плаття короля " і " Скриня - літак". Цього ж збірник вперше увійшли казки, які придумав сам письменник, - "Квіти для маленької Іди ", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик "
Україна відкрила для себе Андерсена у 1873 р. Тоді вперше українською мовою 24 казки данського письменника переклав М. Старицький Твори Андерсена російською мовою перекладала Марко Вовчок. Згодом Андерсена перекладали П. Грабовський, М. Загірня (М. Грінченко : 50 казок під назвою «Казки Андерсенови », 1906, 1918, 1919), Олена Пчілка, М. Рильський та ін. У перекладі О. Іваненко побачили світ збірки « Принцеса на горошині » (1956) та «Казки» (1964, 1970, 1977). Інсценізації творів Андерсена входили і входять до репертуару театрів України (Ужгород, Рівне, Севастополь та ін.). У 1953 році в Данії засновано міжнародну Андерсенівську премію для пошанування дитячих письменників, чия творчість здобула широкий резонанс. Цієї премії удостоєні українські письменники Б. Чалий і В. Нестайко.
Андерсен ніколи не був одружений і не мав дітей. На час своєї смерті Андерсон уже здобув світову славу. Він отримував стипендію від данського уряду як « національна гордість ». Уже до смерті казкаря розпочалося планування встановлення йому пам'ятника, який зараз стоїть на площі перед ратушею у Копенгагені.
У могилу наш король зійшов, і нікому зайняти його престол
