Хто зрадив бодай один раз, уже ніколи не зможе повернутися на стежку добра і правди. Він покінчив з собою, він самогубець.
При народженні : Бердник Олександр Павлович Дата народження : 27 листопада1926 Місце народження : Вавилове, Херсонська область( тепер Миколаївська область) Дата смерті : 18 березня 2003 (76 років ) Місце смерті: Київська область Національність: українець Громадянство: Україна Мова творів: українська Рід діяльності: прозаїк, поет Напрямок: Неоромантизм, соціалістичний реалізм Жанр : наукова фантастика, роман, оповідання, вірші. Нагороди: Орден «За мужність » Бердник Олесь Павлович
Олександр Павлович (Олесь) Бердник український письменник-фантаст, автор понад 20 романів і повістей. Член-засновник Української Гельсінської групи (УГГ). Біографія
Через засніжені шляхи його батько дістався сільради, що знаходилась в сусідньому селі, лише через місяць після його народження. Секретар сільради в свою чергу припустився одразу двох помилок — записав поточну дату, як дату народження, і написав рік, котрий лише мав наступити, що призвело до існуючої дотепер плутанини з датою народження письменника, але допомогло йому врятуватись від відправлення до Німеччини в роки окупації.
Учасник війни (1943-1945), демобілізувався в 1946. Закінчив екстерном 7 класів середньої школи, 1946-1949— театральна студія при театрі імені І.Франка ( місто Київ ). 1953 засуджений у таборі за статтею 5814 кримінального кодексу РРФСР на 10 років позбавлення волі. 1955 помилуваний. Повернувся в Україну, розгорнув літературну діяльність, член СПУ з 1957. Став популярним українським письменником-фантастом : до 1972 вийшло біля 20 його фантастичних романів і повістей. Великою популярністю користувалися також його статті й лекції з футурології. У квітні 1972 в квартирі М. та Р. Руденків, де мешкав Олесь Бердник, під час обшуку співробітники КДБ вилучили працю І. Дзюби « Інтернаціоналізм чи русифікація ?» та дві друкарські машинки. 28 квітня 1972 Олесь Бердник оголосив голодування з вимогою повернути вилучене. Воно тривало 16 діб. І. Дзюба
Восени 1976 Бердник вів консультації з М.Руденком, О. Мешко, Л. Лук'яненком про створення Українсько ї Гельсінкської Групи, 09.11.76 став її членом-засновником. М.Руденко О. Мешко Л. Лук'яненко
17-21 грудня 1979 Бердник засуджений Київським обласним судом на виїзному засіданні в м. Кагарлик за ст. 62 ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі в таборах суворого режиму та 3 роки заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. З 16.05.1980 утримувався в таборі суворого режиму ВС389/361, сел. Кучино Чусовського району Пермської області У 1987 Бердник заснував громадську організацію " Ноосферний фронт « Зоряний ключ», мета якої — « збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються в круговерті псевдоцивілізації ». 16.12.1989 обраний провідником гуманістичного об'єднання « Українська Духовна Республіка », видає газети «Свята Україна », « Згода ». Восени 1991 був висунутий ( але не зареєстрований ) кандидатом у Президенти України.
Орден «За мужність »8 листопада 2006 — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно). Державні нагороди
Батько письменника Павло Трохимович Бердник був сільським ковалем, так само як його батько і дід, мати Марія Василівна — проста селянка. Олесь Бердник мав старшу сестру Ольгу. Олесь Бердник був одружений двічі. Перша дружина — Людмила Федосіївна Бердник. Донька від першого шлюбу Мирослава Бердник (1958 р. н.) журналістка. З наступною дружиною його познайомила Людмила Бердник 19 лютого 1972. Другою дружиною була Валентина Сергіївна Бердник ( Сокоринська ) (1949 р. н.), відома в подальшому як майстриня ляльок-мотанок. Від другого шлюбу мав двох дітей : доньку Громовицю (1973 р. н.), та сина Радана (Романа; 1985 р. н.). Громовиця — журналістка й письменниця, Радан — економіст, менеджер зовнішньоекономічних відносин. Особисте життя
Олесь Бердник з дружиною
Шляхи титанів - 1958. Сини Світовида - 1960. Хто ти ?- 1961. Стріла часу- 1962. Діти безмежжя -, 1963. Чаша Амріти - 1968 Зоряний корсар - 1971. Золоті ворота. Смолоскип - 1975. Свята Україна. Смолоскип, 1980. Вертаючись додому - 1984. Вогнесміх - 1987. Падіння Люцифера-1987 Вогняний Вершник- 1989. Пітьма вогнища не розпалює …- 1993. Камертон Дажбога - 1997. Покривало Ізіди - 2010. Бібліографія
Події в романі «Чаша Амріти », починається під час Великої вітчизняної війни. В полоні, у німецькому концтаборі, стають друзями три таких різних людини : американець Гаррі Соун, індус Свамі Ришидева та українець Михайло Сагайдак. Найбільш незвичайним серед них був Свамі, який був йогом і володів надзвичайними здібностями. Саме Свамі став ініціатором бунту, вході якого троє друзів бігли і життя своїм супутника знову врятував Свамі. Пройшли роки. Американець став військовим льотчиком, а Михайло вивчився на астронома. У підсумку саме тоді, коли Михайлові вдалося повністю скинути з себе залишки липкої павутини повсякденності, гине при першому польоті на Місяць Гаррі, Свамі теж гине при ризикованому експерименті, проведеному на собі. Примітка : Вперше : Чаша Амріти. Феєрія. // Журн. « Дніпро ». - К.: 1968, №6. - с. 40-116 Чаша Амріти 1968 Анотація
Навіть смерть з твоїх рук стане для мене Чашею Амріти — Чашею Безсмертя …
