Презинтація на тему: Життєвий і творчий шлях Валеряна Підмогильного
Народився Валер'ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в селі Чапля на Катеринославщині в бідній селянській родині.
Члени літературного об'єднання “Ланка”. Зліва направо : Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер’ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925
Освіта 1910-1918р.р. – навчається в 1-му Катеринославському училищі Стає студентом Катеринославського училища математичного факультету,а згодом навчається на правочині 1919р.—через скрутне матеріальне становище покидає навчання; працює вчителем.
У 1910 р. після початкової сільської школи навчається у Катеринославському реальному училищі. Під псевдонімом Лорд Лістер друкує в шкільному журналі авантюрні оповідання. У 1917 р. написав оповідання « Важке питання ». У 1918 р. закінчує реальне училище з « відзнакою»і вступає на математичний факультет Катеринославського університету ( згодом навчається на правничому ). У1919 р. через скрутне матеріальне становище Підмогильний залишає навчання, працює вчителем. У цей час пише оповідання « Добрий Бог», «Гайдамака», «Пророк», «На селі », друкує у катеринославському збірнику « Січ»оповідання « Ваня»і « Старець ».
У 1918 р. закінчує реальне училище з « відзнакою»і вступає на математичний факультет Катеринославського університету ( згодом навчається на правничому ). У1919 р. через скрутне матеріальне становище Підмогильний залишає навчання, працює вчителем. У цей час пише оповідання « Добрий Бог», «Гайдамака», «Пророк», «На селі », друкує у катеринославському збірнику « Січ»оповідання « Ваня»і « Старець ».
У 1920 р. написав збірку оповідань «Твори. Том 1»: «Собака», «Смерть», «В епідемічному бараці », «Остап Шаптала ». Цього ж року письменник вирушає до Києва.
Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925 рік. Стає активним членом щойно створеного " Аспису " ( Асоціації письменників ). 1924 року ця організація трансформувалася в "Ланку", а з 1926 року носила назву "Марс" (" Майстерня революційного слова"), що стала, по суті, київською філією "ВАПЛІТЕ".
24 травня 1925 р. Підмогильний у великій залі Всенародної бібліотеки виступив перед представниками літературно-громадських організацій, вузівською молоддю, міською інтелігенцією на диспуті «Шляхи розвитку сучасної літератури », зазначивши : «Коли б який-небудь товариш « спробував » написати сонату і сказав би, що це гарна соната, бо в неї гарна ідеологія, то ніхто не завагався б йому відповісти, що це музична нісенітниця, і ніхто б тієї сонати не слухав... У нас всякий твір, коли він абсолютно і категорично не відповідає вимогам офіційної ідеології, засуджують незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний ».
« … Класовий ворог, це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати...» У 1933 р. у « Літературній газеті » друкується новела «З життя будинку », де яскраво звучить трагічне передчуття :
Найвизначніш і твори: -- ’’ Гайдамаки ’’ і ’’ Ваня ” (1919) -- збірка оповідань ’’ Твори ’’ (1920) -- ’’ Остап Шаптала " (1921 ) --’’ Місто ’’ (1921) - -’’ Собака ’’, ’ Третя революці я ’’ (1924, 1925) -- ’’ Проблема хліба ’’ (1927) -- ’’ Син ’’ (1930)
Трагічна доля його дружини та сина. Дружина Катерина після розстрілу Підмогильного поневірялась по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, проте безуспішно. Її не стало у 60-ті. Син Роман, якого у таборових листах Підмогильний ніжно називає « Ромасиком », помер молодим через серцеву хворобу.
Загибель В.Підмогильного 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із Валер'яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в'язнів,
