Найнебезпечніший хижак світового океану
Середній розмір від 4 до 8 метрів (рекорд 11 метрів). Розвивають швидкість до 15 метрів за секунду. Середня вага 2 тонни. Мають 5-7 рядів зубів. В світі приблизно 3500 особин білих акул (на межі знищення) Полювання на білих акул заборонено.
Білу акулу можна зустріти практично в будь-якому місці океану, крім полярних областей. Невеликі групи білих акул часто можна знайти у південних берегів Австралії та Африки, поблизу узбережжя Каліфорнії, в Червоному морі, в Адріатичному та Середземному морях, біля берегів Нової Зеландії, в Карибському морі, неподалік від Мадагаскару, Кенії, Сейшельських островів і узбережжя Маврикія. Кажуть, що біла акула була помічена навіть у Чорному морі.
Білі акули дуже мало їдять. Їм не потрібно їсти кожен день і вони вміють робити запаси їжі. В животі у акули є спеціальний "мішок", щось на кшталт запасного шлунка. Впіймає вона щось, проковтне і, якщо сита, направляє здобич у цей мішок, де їжа може перебувати до місяця і навіть не псується. Чому? Ніхто цього не знає. Як тільки акула зголодніє, вона переводить запаси з мішка в шлунок. І сита!
Свою офіційну назву «Велика біла акула» отримала в 1873 році. У різних країнах вона носила імена: риба-смерть або біла смерть. Так само часто її називали просто акулою-людожером.
Автор презентації – Литвин Ангеліна Фотографії білих акул узято з сайтів: http://urbanculture.in http://www.dailydot.com http://www.dormstormer.com Інформація про білих акул була узята з сайтів: http://www.eco-live.com.ua http://seamanjob.de
