Ми провели експеримент з двома в'юнкими пагонами квасолі. Коли ми поставили між ними одну-єдину опору, вони почали за неї змагатися. Але найцікавішою виявилась поведінка переможеної рослини: щойно її конкурент досяг опори, вона це відчула і почала шукати альтернативу. Це дивовижно – і свідчить про те, що ці пагони щось знали про своє середовище і про поведінку іншого пагона. У тварин це називають свідомістю. Ми чітко не уявляємо, яким чином рослини можуть "відчувати", що роблять інші рослини. Рослини набагато чутливіші за тварин. Кожен окремий корінчик здатний розрізняти 20 різних фізичних і хімічних властивостей – світло, силу тяжіння, магнітне поле, патогени й таке інше. Функції, за які у тварин відповідають окремі органи, у рослин розподілені по всьому організму. У тварин електричні імпульси надходять з єдиного типу клітин – мозкових; рослина ж – це, так би мовити, рівномірно розтягнутий мозок, де майже кожна клітина здатна продукувати такі імпульси. Недооцінювати рослини дуже небезпечно, адже від них залежить наше життя; попри це, ми продовжуємо руйнувати їхнє середовище своїми діями". Професор Стефано Манкузо очолює Міжнародну лабораторію рослинної нейробіології у Флорентійському університеті..
У 1887 році Бердон-Сандерсон показав, що швидкий рух венериної мухоловки супровождується поширенням в її лопатях електрических імпульсів, як і потенціали дії в нерві.
Перший тип - це потенціали дії (ПД). Другий тип електричних сигналів у вищих рослин - це так звані варіабельні потенціали (ВП), які виникають при дії дуже сильних подразників (опік, механічне пошкодження тканини). Третій тип - мікроритми.
Як і в ПД, у них чітко спостерігається фаза деполяризації. Однак фаза реполяризації дуже розтягнута. ВП мають природу, дещо відмінну від природи ПД.
В рослин поширення ПД відіграють провідні пучки В исловився К.А. Тімірязєв, який зазначив, що "якщо у рослин підтвердиться (передбачуване деякими вченими) існування відомих шляхів, за якими роздратування повідомляється швидше, ніж по інших, то в них доведеться визнати щось принаймні фізіологічно відповідне нервам".
Біоелектрогенез у вищих рослин, В. А. Опрітов та ін, 1991 рік.
