1) Стихла пісня – серце співає. 2) Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся, як гладять милої волосся. 3) Сім раз відмір, а один відріж.
Сполучникове речення: - СПР - ССР Безсполучни-кове речення
- Це речення, що складається з двох або кількох частин, об ` єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією
По сивих водах небес плив місяць. Наче обгорнутий блискучою фольгою, він розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння, і тихо слав холодне світло донизу, й під тим широким і байдужим усміхом усе набрало якихось легких і неначе нереальних обрисів. Полегшали будинки, здавалися не такими громіздкими; обличчя людей стали вродливіші й таємничіші; гілля дерев, опушене молоденьким листям, особливо переблискувало й пахло. Мовчазна і велична стояла Софія — у місячному промінні рівно, спокійно світились її бані. Ішов по нічних, безлюдних вулицях... Місяць у небі побільшав пояснішав, безмежні потоки блідого світла затопили місто. І місто стало тихе, замислене, вродливе якоюсь особливою весняною вродою. Ще ясніше й величніше світилися бані Софії, її споруда наче була символом єднання цього прекрасного світу, цієї весни з голубим єднанням ночі, з поодинокими мерехтливими зорями (За Є. Гуцалом).
, - ; :
Кома ставиться між відносно рівноправними частинами БСР, які виражають одночасність перелічуваних явищ, їхню сумісність, послідовність дій. Шумів травою степ шовковий, сміявся день, пісні лились.
Крапка з комою, ставиться між відносно рівноправними частинами БСР, які мають свої розділові знакию Помалу імла рідшає, яснішає; східний край неба обливається широким усміхом світання; світова зірка блідне і тремтить, догоряючи.
1.Хмара небо криє, сонечко не блисне, вітер вовком виє, дощ потоком висне. 2. Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях. 3. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. 4. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори, на покірну красу умирання сонце дивиться сумно згори. 5. У долині село лежить, понад селами туман дрижить. 6. Сонце високо, косарі далеко, коси дзненять, коні пасуться. 7. Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є!..
1) Двокрапка ставиться в БСР, якщо друга частина виражає причину того, про що повідомляється в першій частині (можна поставити питання чому?, а перед нею – вжити сполучник бо ) В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо.
2) Друга частина БСР доповнює або розкриває зміст першої частини (можна поставити питання що? а що саме? який? і що побачив? ) Я вам кажу: нема без влади волі. Дивлюся я: біла хмара криє сіре небо. Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.
Зміст частин протиставляється або зіставляється (між ними можна поставити сполучники а, але ) Я тільки готую аеродром – літати будете ви.
2) Перша частина вказує на час або умову того, про що йдеться в другій. Друга – наслідок (перед першою частиною можна поставити коли, якщо, хоч ) Віз ламається – чумак розуму набирається. А прийде ніч – болить душа словами.
3) Друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій; раптову зміну подій. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм. Розказав другу — пішло по кругу
