Атмосферні опади — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.
Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті укрупнення частинок вже існуючих хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, при яких вони здобувають помітну швидкість падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, зіштовхуються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами вище 0 ° C, тверді частки тануть, утворюючи краплі дощу. При низьких температурах повітря (близько 0 ° C і нижче) тверді частки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа й ін.). У теплу пору року можливе випадіння граду. У краплинно -рідких хмарах при позитивних або негативних, але близьких до 0 ° C температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції хмарних елементів. В результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка.
Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, розрізняють обложні атмосферні опади — помірної інтенсивності, але тривалі, із шарувато-дощових хмар, зливові — з купчасто-дощових хмар і мрячні — із шаруватих хмар. Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори ), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт та ін.; особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.
Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства.
Для України характерно від 270—310 мм опадів в районі Сивашу до 1500—1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів для Карпатських гір. У Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів (для України) зменшується у напрямку з Північного Заходу на Південний Схід.
Вимірювачі кількості опадів, плювіометри або плювіографи - це професійні вимірювальні пристрої, призначені для визначення рівня атмосферних рідких (у вигляді дощу) або твердих (у вигляді снігу, граду) опадів. Принципова відмінність вимірювача кількості опадів від плювіографів полягає в тому, що перші призначені для збору і вимірювання опадів, а другі - для безперервної реєстрації кількості і інтенсивності опадів. Найпростіше обладнання для вимірювання опадів є дощомірна ємність (стакан), встановлена на стовпі зі спеціальною системою захисту від вітру (як правило, це ще одна ємність - циліндр, колба). Взимку дощомірне відро наповнюється снігом і визначення кількості опадів в такому випадку проводиться після того, як сніг розтане.
Прилади для вимірювання кількості опадів з простим захистом від вітру або зовсім без нього зазвичай називають дощомірами, з посиленим захистом від вітру і функцією безперервного запису показників - плювіографами. Вимірювальні прилади такого класу чутливі до впливу зовнішніх факторів, зокрема вітру, який може впливати на достовірність вимірювань: сильний вітер може вдувати або видувати опади з мірної ємності. Саме тому дуже важливо правильна установка дощоміру: на висоті не менше 2-х метрів від землі і на ділянці, захищеної від протягів. Вимірювання слід проводити не менше 2-х разів на добу. Тверді опади у вигляді снігу також можна вимірювати за допомогою дощоміру: в цьому випадку відро зі снігом вносять у приміщення з температурою повітря вище нуля градусів і коли сніг повністю розтане, його переливають в мірну ємність. Для виміру висоти і щільності снігового покриву використовуються спеціальні метеорологічні інструменти - снігвимірювачі. За підсумками проведених вимірювань і отриманих результатів опади поділяють на "сильні" (від 15 до 50 мм при умові проведення експерименту на протязі 12 годин) і "дуже сильні" (від 50 мм і більше при таких самих умовах).
Плювіограф – самописний прилад для постійної реєстрації рідких атмосферних опадів, їхньої інтенсивності та проміжку часу випадіння. Принцип дії плювіографа моделі П-2 — використання залежності переміщень поплавків від рівня зібраних рідких опадів у поплавковій камері. Приймачем слугує циліндрична ємкість площею 500 см². Вертикальні рухи поплавка реєструються на розлінованому міліметровому папері (закріпленому на барабані) чорнильним пером. Барабан рухається завдяки годинниковому механізму. Вертикальні лінії на папері відповідають кількості опадів, що випали, а горизонтальні — часу. Запис починається від нижньої межі (від нуля); при заповненні камери до 10 мм перо досягає верхньої межі діаграми, після автоматичного зливу води у приймальне відро запис знову починається від нуля.
Принцип дії більшості вимірювачів опадів зводиться до вимірювання кількості води, яка була зібрана за певний проміжок часу в судину певного обсягу. Вимірювачі опадів мають має велике практичне значення не тільки для науки (розрахунок водостоків), але й для сільського господарства: це метод дозволяє визначити кількість опадів за умови, що вони не поглинаються грунтами, не стікаються і не випаровуються. Кількість опадів виражається в міліметрах, літрах або кілограмах шару води, що припадає на 1 кв. м. 1 — приемный сосуд; 2— трубка, 3— барабан; 4— измерительный цилиндр с поплавком; 5 — сифон; 6 — сосуд
