Виконала студентка 0036 групи: Кінаш Лілія
Страховий ринок Японії почав формуватися в кінці 19 століття. До 70-их років цього століття діяльність страхових компаній була орієнтована в основному на внутрішню економіку, а на міжнародній арені зводилася головним чином до сприяння просуванню продукції японських компаній на світовому ринку. З 1 квітня 1996 року в Японії вступив в силу новий страховий закон. Багато фахівців сходяться на думці, що його прийняття можна вважати першою кардинальної зміною за 56 років. Розробниками закону були прийняті до уваги три основні концепції: зручність для страхувальника, внесок в національну економіку і гармонізація з міжнародним ринком. Також новий страховий закон надавав можливість розвитку програмам захисту споживача та забезпечення безпеки страховика. Навіть при досить низькому в 50-ті роки рівню життя японці були добре знайомі зі страхуванням, яке купувалося тоді в основному в розстрочку – 2/3 всього обсягу надходження премій припадали на щомісячні внески. Інша особливість полягала в тому, що приватне страхування зазнавало сильної конкуренції з боку муніципальних органів, професійних спілок та різних об’єднань, які поширювали свої власні страхові продукти. Сильною була конкуренція і з боку держави: через систему поштових відділень воно пропонувало населенню доступні і дешеві поліси страхування життя ощадного типу.
Укоріненню в суспільстві традицій страхування сприяли схильність японців до заощаджень, зручною формою яких є страхування, їх передбачливість і звичка планувати майбутнє. До початку 90-х років 90% всіх японських сімей мали довгострокові поліси накопичувального страхування життя, на які припадала чверть всіх їхніх заощаджень. Вельми високого рівня досягло страхування ризиків професійних захворювань і виробничих травм. Держава також брала участь в страхуванні від стихійних лих – тайфунів, землетрусів, цунамі та інших явищ, які рідко обходять Японію стороною.
Японія є першою країною в Азії, де було введено у загальнонаціональному масштабі страхування здоров'я населення (1961). Цьому передувало ухвалення низки законів про страхування, що забезпечили населенню компенсацію витрат на медичну допомогу, у тому числі про обов'язкове страхування службовців (1922 р.), про національне страхування здоров'я (1938 р.), страхування моряків (1939 р.), про страхування нині робітників (1953 р.) та ін. В даний час медичне обслуговування в Японії фінансується переважно за рахунок фондів страхування здоров'я. Лише невеликим групам населення вона надається безкоштовно по лінії медичної допомоги бідним або громадської медичної допомоги (поширюється на хворих на туберкульоз, психічні розлади, низку інших соціально значущих захворювань, а також на людей похилого віку)
Галузь страхування майна у Японії зазвичай набагато менше за розміром, ніж страхування життя. Вона теж пройшла через реформи та реструктуризацію, але її стан навіть у кризу відзначався як більш задовільний, ніж сектор страхування життя. Лібералізація та дерегулювання спонукали конкуренцію та входження на ринок іноземних гравців. Лідерами галузі стали 14 компаній, акції котируються на біржі. До інших видів страхування відносяться страхування збитків, у тому числі страхування цінних паперів, хвороби третіх осіб, страхування від пожеж, ризики нещасних випадків, страхування авто та інших видів транспорту, морське страхування. Страхове законодавство Відповідно до Закону «Про страхову справу» основним регулятором цієї галузі є прем'єр-міністр Японії. Але більшість повноважень передано Агентству фінансових послуг (АФП). Із січня 2001 року АФП після завершення реформи державного апарату є незалежним урядовим органом. Держава жорстко регламентує діяльність страхових організацій. Без згоди міністерства фінансів що неспроможні змінюватися ставки страхових премій. Конкуренція між страховими компаніями обмежена через відсутність страхових брокерів. Система страхування складається з великої кількості відділень та їх агентів, кількість яких у великих компаній сягає кількох десятків тисяч.
Страхування життя Провідні страхові компанії Японії в основному спеціалізуються на страхуванні життя, незважаючи на те, що таких компаній в цілому по країні в 2 рази менше, ніж страхових компаній, що спеціалізуються на інших видах страхування. Отже, можна дійти невтішного висновку, що ринок страхування життя Японії частково монополізовано Висока популярність страхування життя пов'язано здебільшого з таким чинником як стихійні лиха. За підрахунками, здійсненими Світовим Банком, Японія внаслідок землетрусу та ядерної кризи у 2011 р. становила 4% ВВП або 235 млрд. доларів США. У Японії страхування життя включає такі види страхування, як у дожитіє чи не дожитіе. А також страхування від нещасних випадків та хвороб – крім тих випадків, що належать до інших видів страхування.
