Відновлення незалежності Польщі Революції в Росії, Австро-Угорщині, Німеччині створили сприятливі умови для відновлення незалежності країни. За умов краху австро-німецької окупації в ніч проти 7 листопада 1918 р.
Юзеф Пілсудський
Новим президентом обрали С. Войцехівського, замолоду пов’язаного з ППС.
У березні 1921 р. після тривалих дискусій сейм прийняв Конституцію Польської Республіки, що мала демократичний характер. Польська партія соціалістів закликала припинити загальний страйк. Керівником нового уряду за вказівкою Пілсудського було призначено професора К. Бартеля. Сам же Пілсудський абсолютною більшістю голосів депутатів сейму і сенату був обраний президентом, але демонстративно відмовився прийняти цей вибір, обійнявши посади військового міністра й головного інспектора армії.
У перебігу війни серед чеської та словацької буржуазії сформувалося два крила. Певна її частина… орієнтувалася на перемогу німецько-австрійського блоку. Інша частина, на чолі якої стояли Т. Масарик і Е. Бенеш, прагнучи суверенітету й незалежності, орієнтувалася на перемогу країн Антанти. Саме ці патріотичні сили очолили національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині.
30 жовтня Словацька національна рада заявила про відокремлення Словаччини від Угорщини та приєднання її до Чеських земель…
У ніч проти 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ.
М. Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру. Після падіння УРР обраний до парламенту, 11 березня 1920 р. проголошений регентом (правителем) Угорщини. Після 1933 р. встановив тісні зв’язки з нацистською Німеччиною.
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
