Мета навчання:
Етапи розвитку світової валютної системи. Міжнародні фінансові інституції. Міжнародний ринок цінних паперів. Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями.
План: Сутність, призначення місцевих фінансів. Фінансова діяльність міжнародних організацій. Організація міжнародних валютно-фінансових відносин. Види і валютний курс. Міжнародний фінансовий ринок.
Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності (доповідь-презентація). Етапи розвитку світової валютної системи (реферат-презентація) Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні (доповідь) співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями і міжнародними фінансовими інституціями (реферат)
Міжнародна фінансова інтеграція визначає напрямки й пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, впливає на формування принципів податкової та бюджетної політики і насамкінець на стратегічні фінансові інтереси всіх країн і певних регіонів.
Функціонуючи в міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, опосередковують міжнародний інтеграційний процес, сприяючи його розвитку і поглибленню.
Тобто за допомогою міжнародних фінансів здійснюється міждержавний перерозподіл фінансових ресурсів. Глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам є міжнародний фінансовий ринок.
- Взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн; Взаємовідносини держави з юридичними та фізичними особами інших країн; Взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями; Взаємовідносини держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.
Міжнародні відносини можна розглядати у 3-х аспектах: економічному, політичному, культурному; Економічні міжнародні відносини здійснюються у формі міжнародних фінансових відносин; Ринкова економіка кожної країни інтегрована у світовому господарську систему, завдяки виробничим і торговельним зв'язкам.
Валюта – це грошові кошти, формування та використання яких прямо або опосередковано пов'язане із зовнішньоекономічною діяльністю.
валюта види Емітентська належність Режим використання Готівкові кошти Національна валюта Конвертована Депозити Іноземна валюта неконвертована Платіжні документи Колективна валюта Фондові цінності
Н аціональна; Міжнародна (регіональна); Світова.
національна валюта; склад, режим формування та використання золотовалютних резервів; валютний паритет та режим курсу національної валюти; характер конвертованості національної валюти та валютні обмеження; форми та організація міжнародних розрахунків; Статус національних установ, які регулюють валютні відносини.
Прикладом такої системи є Європейська валютна система.
міжнародна розрахункова одиниця (євро); міжнародні валютні фонди; узгоджений режим регулювання валютних курсів; міжнародні кредитно-розрахункові установи.
форми міжнародних засобів; склад і структура міжнародної валютної ліквідності; узаконений режим валютних паритетів та курсів; уніфіковані форми і правила міжнародних розрахуьків ; умови взаємної конвертованості валют; статус міжнародних валютно-кредитних організацій.
у міру розвитку міжнародних зв'язків формується валютна система ; у своєму розвитку світова валютна система пройшла декілька етапів; валютні відносини - як сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарів.
Фінанси міжнародних організацій, міжнародних інституцій та міжнародний фінансовий ринок є складовими міжнародних фінансів. Розглянемо кожну з цих складових більш детально. Діяльність міжнародних фінансових організацій пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди грошових коштів, що формуються ними організаціями. Провідними міжнародними організаціями є: Організація Об'єднаних Націй та Європейський Союз.
Міжнародні фінансові інституції створюються на світовому та регіональних рівнях для сприяння економічному розвитку країн засновників цих організацій. їх основним завданням е мобілізація коштів і надання допомоги на кредитних засадах для здійснення важливих економічних проектів.
Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн - членів Фонду.
Кредитування здійснюється з різними цілями у різних формах та на різних умовах. Воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу, компенсаційне фінансування та допомогу найбіднішим країнам. Фінансові операції, які є основним напрямком діяльності, МВФ здійснюється тільки з офіційними органами країн - членів Фонду.
Безпосереднє фінансування прямо пов'язане з квотою кожної країни здійснюється в межах її резервної і кредитної часток.
Розвиток інтеграційних процесів завершився проголошенням Європейського Союзу, до якого входять такі країни: Німеччина, Австрія, Данія, Бельгія, Франція, Голландія, Люксембург, Велика Британія, Швеція. Фінляндія, Португалія, Іспанія, Італія, Ірландія, Греція та ін.
- діяльність міжнародних фінансових організацій пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами; - фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди і грошових коштів, що формуються міжнародними фінансовими організаціями, провідними з яких є ООН та Європейський Союз.
Міжнародний фінансовий ринок виник у середині XX ст. Його головне призначення полягає в тому, аби за допомогою акумуляції вільних фінансових ресурсів у деяких країнах забезпечити між ш ми їх перерозподіл для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.
Нині міжнародні фінансові ринки - це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. Вони сформувались на основі розжитку міжнародних економічних відносин. З функціонального погляду - це система акумуляції і перерозподілу світових фінансових потоків з метою безперервного і рентабельного відтворення. З інституційного погляду - це сукупність банків, спеціалізовано фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.
Звітові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті, дістали назву фінансових центрів «офшор».
міжнародний ринок грошей (валютний ринок); міжнародний ринок кредитних ресурсів; міжнародний ринок цінних паперів.
Міжнародні валютні ринки - це купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті на основі попиту і пропозиції. Є світові і регіональні міжнародні валютні ринки. Найбільшим світовим валютним ринком є лондонський, на якому проводиться майже половина всіх валютних операцій. Учасниками міжнародних валютних ринків є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснаціональні корпорації.
Банки яким довірено право па проведення валютних операцій, називаються уповноваженими або валютними банками. Уповноважені банки використовують дві форми вивезення капіталу: відкриття за рубежем своїх І зарубіжних філій і прийняли пайової участі в капіталі іноземного банку.
Міжнародні кредити бувають різних видів, форм і варіантів кредитування. З інституційного погляду міжнародний ринок кредитних ресурсів є сукупністю установ і організацій, за допомогою яких здійснюється рух капіталів у сфері міжнародних економічних зв'язків. У ролі кредиторів виступають приватні банки, фірми, страхові компанії.
1. У середині ХХ ст. виникнув Міжнародний фінансовий ринок. Нині це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів.
